Фиалки и все, что с ними связано

Как известно, Тулуза – город фиалок: цветок даже красуется на гербе поселения. Эти очаровательные цветы выращивают в окрестностях курорта в промышленных масштабах, а лепестки и фиалковый экстракт используют везде, где это возможно.

Итак, сувенир номер один из Тулузы – это фиалковые духи, шоколад и конфеты с цветочным вкусом, мыло, шампуни, бальзамы и кремы из фиалок. Обязательно посетите уникальный магазин – плавучий Дом фиалок, что на канале дю Миди. Здесь продается роскошный цветочный чай и густой ароматный ликер.

Безусловно, изображение фиалки можно встретить на различных сувенирах Тулузы – текстильных изделиях (салфетках, скатертях), настенных панно, магнитах на холодильник. Также этот милый цветок встречается на многих ювелирных украшениях – например, размышляя, какие есть сувениры из Франции, что привезти, остановите свой выбор на серьгах или кулоне в форме фиалки.

В память об Экзюпери

В Тулузе родился известный летчик и писатель Антуан де Сент-Экзюпери, автор бессмертного произведения «Маленький принц». В городе об этом помнят и, конечно же, не упускают возможность извлечь из этого выгоду: прилавки сувенирных магазинов переполнены сувенирами с изображениями известного мальчика в длинном шарфе. Помимо симпатичных безделушек здесь можно купить красиво иллюстрированное издание книги, а также биографию писателя, чья жизнь была хоть и короткой, но полной приключений.

Сувениры к столу из Тулузы

Туристам, предпочитающим гастрономические сувениры Франции, купить их в Тулузе не составит труда: в городе открыты как крупные продуктовые магазины, так и мелкие частные лавочки и рынки.

Рекомендуем приобрести на курорте баночку фуа-гра, бутылку качественного вина, фиалковое варенье. Конечно же, не обойтись и без таких съедобных сувениров, как отличный французский сыр, оливковое масло, изысканный шоколад.

Прочие сувениры в Тулузе

На блошиных рынках Тулузы и в крошечных магазинах, затерянных в многочисленных переулках города, можно найти множество интересных подарков – красивые аксессуары, сумочки, подвески, часы, изящные предметы интерьера, например, мебель или светильники. В букинистических магазинах города велик шанс найти редкую интересную книгу, например, учебник особо почитаемого здесь окситанского языка.

Приятных покупок в Тулузе!

Географическое положение Тулузы

Город Тулуза расположился на юге страны, на берегах древней реки Гаронны, в 150 километрах от Средиземного моря и в 250 – от Атлантического океана. Именно в этом городе соединяются два крупных канала, Гароннский и Лангедокский, через которые проходит сообщение между морем и океаном. Совсем неподалеку, всего в 110 километрах, находятся Пиренеи с их знаменитыми горнолыжными курортами: таковы уж особенности природы Франции – до моря, как и до гор практически отовсюду рукой подать.

Парки Тулузы

Тулуза – зеленый и экологически чистый город, воздух здесь всегда свежий – сказывается близость реки. Здесь есть несколько крупных парков, самый примечательный из них – Ботанический сад Jardin des Plantes, основанный еще в XVIII веке. На 7 гектарах парка можно увидеть различные растения, как местные, так и тропические, отдохнуть у водоема с водопадом. Романтикам понравится прогулка среди древних руин Капитолия, а любознательным туристам будет интересно посетить Музей естественной истории в Ботаническом саду.

Совсем неподалеку находятся парк Гран Рон и Королевский сад. Первая зеленая зона интересна своей кольцевидной формой и фонтаном Уоллеса – копией парижской достопримечательности. Королевский сад примечателен своей традиционной английской планировкой.

Японский сад придется по душе всем неравнодушным к Востоку. Аккуратные дорожки, экзотическая сакура и особая медитативная атмосфера делают это место чудесным пространством для размышлений и медитации.

Гаронна в Тулузе

Берега Гаронны в городе очень живописны: набережные отлично озеленены, поэтому при желании здесь всегда можно устроить небольшой пикник или просто приятно провести время, уютно расположившись с книгой на траве.

Кроме того, интересно устроить пешую экскурсию вдоль берегов Гаронны и полюбоваться красивыми старинными мостами.

Город фиалок

Тулузу неофициально величают городом фиалок. Дело в том, что эти симпатичные сиреневые цветы в огромном количестве выращивают в окрестностях курорта. Именно поэтому в городских кафе вам предложат засахаренные лепестки, леденцы или фиалковый ликер, а в парфюмерных магазинах мы сможете приобрести качественные духи, изготовленные на основе этого растения. К слову, в феврале в Тулузе проходит фестиваль фиалок – самое красочное и веселое действо в городе.

Приезжайте в Тулузу вдыхать аромат цветов, слушать песни реки и быть счастливым!

Територіально він знаходиться в міському центрі між будівлею Капітолію і річкою.

У Франції домініканський орден часто називають орденом якобінців, через широко відому домініканську церкву св. Якова в Парижі. Звідси прийшла інша назва тулузького монастиря – монастир якобінців.

Будівництво

Орден домініканців був заснований в Тулузі 1214 року св. Домініком і його послідовниками, а споруда монастиря і церкви почала будуватися в 30-х роках XIII століття. Будівництво було завершено тільки в 1385 році.

Надалі обитель не раз розширювалася, були прибудовані каплиця св. Антоніна, обідній зал, галерея навколо внутрішнього двору.

У даний час церква монастиря якобінців в Тулузі вважається одним з кращих представників південнофранцузької готики.

З визначних пам’яток монастиря виділяються дзвіниця, що представляє собою дуже високу 4-х ярусну вежу і мавзолей – похоронна споруда з останками видатного середньовічного богослова Фоми Аквінського, похованого тут у 1369 році і згодом канонізованого церквою.

Стиль

Строгий і стриманий лангедокський стиль не передбачає зайвих прикрас, фасад будівлі зовні прикрашений тільки статуями Горгулі призначені для стоку води з даху.

Із загального стилю дещо вибивається арочний портал з західної сторони будівлі, зроблений в романському стилі. Він був побудований в 30-х роках XIII століття.

Церква має значні розміри, її довжина перевищує вісімдесят метрів.

Стеля

Зсередини дах церкви підтримують високі готичні колони (всього їх двадцять дві), ребра арочної конструкції з’єднує дах будівлі з колоною, дуже схожою на листя пальми. Звідси прийшла відома назва для стелі церкви – “пальма якобінців”.

Дзвіниця

Церковна дзвіниця має висоту понад 45 метрів. Цю високу вежу можна порівняти з легендарною вежею стародавнього Вавилона.

По конструкції ця споруда, збудована в кінці тринадцятого століття, схожа на дзвіницю церкви Сен-Сернен. Вежа має чотири яруси і восьмикутну форму.

Оригінальний шпиль дзвіниці був зруйнований в кінці 18 століття, і до цих пір не відновлений, на відміну від шпиля Сен-серненськой базиліки.

Внутрішнє оздоблення

Зсередини церква виглядає набагато привітніше, ніж зовні. Потоки світла, яке падає через величезні вікна з різнокольоровими скельцями, роблять простір легким і повітряним.

Стелі і стіни прикрашені фігурними розписами, особливо часто зустрічається зображення Окситанського хреста.

Клуатр

Клуатр – галерея навколо внутрішнього двору монастиря, була побудована на рубежі XVIII і XIV століть. Склепіння галереї підтримуються мармуровими колонами. Капітелі колон прикрашені скульптурами і різьбленим орнаментом, що зображує рослини і тварин.

Трапезна

Церковна їдальня була добудована вже після будівлі монастиря. Це величезне приміщення розташовується в східному крилі будівлі, має висоту 17 метрів і входить в число найбільших аналогічних приміщень середньовічної Європи.

У даний час в залі проводяться періодичні виставки.

Каплиця св. Антоніна

Каплиця св. Антоніна знаходиться між монастирською їдальнею і головною залою. Спорудження каплиці було завершена на початку XIV століття. У ній знаходяться поховання каноніків, а також засновника домініканського монастиря.

Для настінних розписів каплиці використовувалася темпера (фарба на яєчному жовтку), на картинах видно ангелів-музикантів, які грають на різних інструментах, а також зображення самого святого Антоніна.

Гробниця Фоми Аквінського

Найвідоміша пам’ятка монастиря – мавзолей, де похований середньовічний богослов Фома Аквінський.

Будівля поховальної споруди була завершена на початку XVII століття, за часів коли католики почали активну боротьбу з Реформацією

Монумент зроблений з кольорового мармуру і декорований покритими позолотою виробами з дерева, колонами, численними статуями і розписами, зробленими французьким майстром Турньє.

В кінці XVIII століття, за часів революції мавзолей був розграбований. Від колишнього оздоблення залишилися тільки колони.

Сучасний мавзолей тільки віддалено нагадує колишній, але останки святого знову знаходяться тут з 1974 року, після реставрації церкви.

Святий Сатурн був першим єпископом Тулузи. Після смерті він був канонізований і похований в четвертому столітті в старій базиліці, на місці якої через якийсь час почалося будівництво нині існуючої церкви.

Будівництво

Будівництво базиліки погано задокументовано. Відомо, що воно проходило з великими труднощами і затримками, всього можна виділити чотири етапи побудови. Основна частина будівлі була вибудувана в XI-XII століттях в романському стилі. Тоді ж були зроблені добре відомі скульптури, які відмінно збереглися до нашого часу. Освячення вівтаря ще не до кінця побудованої церкви відбулося в кінці одинадцятого століття.

Паломники

Церква є частиною шляху паломників в Сантьяго-де-Компостелу – місто, де поховані мощі покровителя Іспанії Святого Якова. Пілігрими стали часто тут зупинятися. Після цього французький король Карл Великий приблизно в 800 році подарував базиліці кілька священних предметів. Судячи з розмірів будівлі, число паломників було дуже великим. Крім Сатурна тут поховані і інші канонізовані святі, наприклад архієпископ Оноратус.

Нетипова базиліка

Незважаючи на те, що церква абатства Святого Сатурна називається базилікою, вона не схожа на типові базиліки епохи раннього християнства. Будова набагато більша за розмірами, її довжина перевищує 110 метрів. Стелі церкви зведені по принципу склепів, як матеріал для її побудови використовувалися в основному цеглу.

Дзвіниця

Найпомітнішою деталлю є церковна дзвіниця. Вона височіє в центрі споруди над поперечним нефом. Споруда має кілька рівнів: три нижнього старшого рівня зроблені в романському стилі і відносяться до дванадцятого століття. Пізніше в чотирнадцятому столітті було надбудовано ще два рівня. Вежа дзвіниці з’явилася в п’ятнадцятому столітті. Можливо, через помилки проектування дзвіниця має невеликий нахил на захід.

Двері

Двері церкви відомі барельєфами із зображеннями на християнську тематику.

На одній з дверей будівлі у верхній частині знаходиться рельєфне зображення вознесіння Христа, на іншій зображення Лазаря.

Орган

Іншою визначною пам’яткою є великий орган, побудований в 1888 році, який входить в трійку найбільш відомих інструментів в країні, поряд з органом в церкві Святого Уена в Руані і органом в паризькій церкві Сен-Сюльпіс.

На особливу увагу заслуговують скульптурні і рельєфні зображення.

Капітелі

Всього всередині церкви знаходиться близько 270 романських колон, увінчаних оздобленими капітелями. На жаль, через велику висоту колон їх не можна як слід розгледіти.

На капітелях колон поперечного нефа (трансепта) розташовані скульптурні зображення персонажів священного писання. З кожною капітеллю пов’язана якась окрема біблійна сцена, наприклад чудесний порятунок пророка Даниїла з ями з левами та інші.

Галерея

Уздовж стін тягнеться галерея, що дозволяє оглянути внутрішнє оздоблення будівлі, не заважаючи церковним службам. Наприкінці дванадцятого століття на мармурових панелях галереї були викарбувані зображення Христа і його послідовників.

Хор

Старе оздоблення церковного хору не збереглося, він був повністю перероблений в пишному барочному стилі в XVII-XVIII ст. Серед його прикрас виділяється скульптурне зображення Святого Сернена, зроблене французьким майстром Етьєном Россом в середині XVIII століття.

Сам вівтар зроблений з мармуру і прикрашений різьбленими зображеннями птахів, крилатих ангелів і ін.

-Стиль
Строгий і стриманий лангедокскіх стиль не передбачає зайвих прикрас, фасад будівлі зовні прикрашений тільки статуями Горгула, призначеними для стоку води з даху.
Із загального стилю дещо вибивається арочний портал з західної сторони будівлі, зроблений в романському стилі. Він був побудований в 30-х роках XIII століття.
Церква має значні розміри, її довжина перевищує вісімдесят метрів.
-Стеля
Зсередини дах церкви підтримують високі готичні колони (всього їх двадцять дві), ребра арочної конструкції з’єднує дах будівлі з колоною дуже схожі на листя пальми. Звідси прийшло відома назва для стелі церкви – “пальма якобінців”.
-Колокольня
Церковна дзвіниця має висоту понад 45 метрів. Цю високу вежу можна порівняти з легендарною вежею стародавнього Вавилона.
По конструкції це споруда, збудована в кінці тринадцятого століття, схоже на дзвіницю церкви Сен-Сернен. Вежа має чотири яруси і восьмикутну форму.
Оригінальний шпиль дзвіниці був зруйнований в кінці 18 століття, і до цих пір не відновлений, на відміну від шпиля Сен-серненской базиліки.
-Внутрішнє оздоблення
Зсередини церква виглядає набагато привітніше, ніж зовні. Потоки світла падаючого через величезні вікна з різнокольоровими скельцями роблять простір легким і повітряним.
Стелі і стіни прикрашені фігурними розписами, особливо часто зустрічається зображення Окситанська хреста.
-Клуатр
Клуатр – галерея навколо внутрішнього двору монастиря, була побудована на рубежі XVIII і XIV століть. Склепіння галереї підтримуються мармуровими колонами. Капітелі колон прикрашені скульптурами і різьбленим орнаментом, що зображує рослини і тварин.
-Трапезная
Церковна їдальня була добудована вже після будівлі монастиря. Це величезна приміщення розташовується в східному крилі будівлі, має висоту 17 метрів і входить в число найбільших аналогічних приміщень середньовічної Європи.
В даний час в залі проводяться періодичні виставки.
-Часовня Св. Антоніна
Капела Сен-Антонін знаходиться між монастирської їдальні і головною залою. Спорудження каплиці була завершена на початку XIV століття. У ній знаходяться поховання каноніків, а також засновника домініканського монастиря.
Для настінних розписів капели використовувалася темпера (фарба на яєчному жовтку), на картинах видно ангели-музиканти грають на самих різних інструментах, а також зображення самого Святого Антоніна.

Гробниця Фоми Аквінського
Найвідоміша пам’ятка монастиря – мавзолей, де похований середньовічний богослов Фома Аквінський.
Споруда поховальної споруди була завершена на початку XVII століття, за часів коли католики почали активну боротьбу з Реформацією
Монумент зроблений з кольорового мармуру і декорований покритими позолотою виробами з дерева, колонами, численними статуями і розписами, зробленими французьким майстром Турньє.
В кінці XVIII століття, за часів революції мавзолей був розграбований. Від колишнього оздоблення залишилися тільки колони.
Сучасний мавзолей тільки віддалено нагадує колишній, але останки святого знову знаходяться тут з 1974 року, після реставрації церкви.

-хор
У тому ж столітті в 1275 році Бертан Ліль, тільки що обраний архієпископом Тулузи, вирішив побудувати величезний собор, який не поступається за грандіозністю Реймського собору або собору в Ам’єні.
Але через труднощі з фінансуванням, була закінчена тільки споруда великого хору. Будова було зведено на місці вівтаря романської церкви XI століття.
В результаті утворилася різнорідна конструкція, що складається з будівлі нефа графа Раймунда і будівлі хору єпископа Бертрана, що включає в себе елементи романської церкви, закладеної в XI столітті.
Ці дві будівлі – неф і хор, були об’єднані один з одним тільки в XVI столітті.
-Достройка
Надалі різні добудови собору тривали аж до минулого століття.
У середині XV століття був збудований портал Мулена, названий по імені єпископа Тулузи того часу.
Соборна дзвіниця була споруджена в XVI столітті єпископом Іваном Орлеанским.
Контрфорси для зміцнення стін собору з’явилися в XVII столітті.
Портал з північного боку будівлі був побудований тільки в XX столітті, тоді ж з’явився додатковий неф трансепта, на місці зруйнованої капели XV століття.
-Фасад собору
Фасад будівлі, що виходить на площу Сен-Етьєн, виглядає дуже асиметрично.
Подвійний готичний портал зміщений вправо до краю фасаду, а всю ліву частину фасаду займає висока дзвіниця. Над аркою порталу знаходиться вікно для розеток з гарними вітражами, виготовленими ще в XVI столітті.
Зсередини конструкція собору також несиметрична. У початкових планах на місці нефа передбачалося побудувати нову конструкцію, тому будівельники не дуже дбали про симетричності при з’єднанні цих двох будівель і зараз увесь хору трохи зрушен по відношенню до нефу.
-Капелли
Уздовж стін собору навколо хору і вівтаря проходить галерея, з якої відвідувачі мають доступ до численних Капелло. Всього капел чотирнадцять, вони були прибудовані до собору в XV-XVI століттях.
При будівництві капели були прикрашені скульптурами і розписами на християнські теми, в них зберігалася і зберігається зараз різноманітна церковне начиння.
-Хор
Опори хорів початку XVII століття зроблені з деревини горіха і прикрашені різьбленням на міфологічні теми.
Тоді ж був побудований великий орган, з корпусом з того ж горіха. Інструмент кілька разів реставрувався, і сьогодні часто звучить на концертах.
Дивовижні гобелени того ж періоду були зроблені майстром Жаном Мазе.
Пишне барокове оздоблення головного вівтаря відноситься до в XVIII століття.