Першу половину вересня, тепер уже минулого року, ми провели на невеликому курортному містечку, в околицях Перпіньян, що біля франко-іспанського кордону. Наша сім’я, яка складається з п’яти чоловік, до цього вже бувала у Франції (Французька Рів’єра, Париж, Долина Луари). Обране нами курортне містечко мало чим відрізняється від інших невеликих населених пунктів, розкиданих уздовж узбережжя Середземного моря.
У плані культурного відпочинку там туристу, що не байдужому до історії Франції, робити практично нічого. Саме тому ми вирішили з’їздити на два дні в Тулузу, багате на пам’ятки старовини місто, терміни нас не тиснули. У мене взагалі в паспорті красувалася річна віза до Франції, дружині теж дали довгострокову візу, брату віза взагалі ні до чого, адже він уже чотири роки, як вірнопідданий Канади.
Ми з присвячених туризму у Франції сайтів дізналися, що в Тулузі багато архітектурних пам’яток, музеїв, є навіть пам’ятки природного походження, якщо трохи віддалиться від межі міста. З тих же онлайн джерел ми дізналися, що Тулуза завдяки своєму місцю розташування (південний захід Франції), грала важливу роль в економіці даного регіону, там велася активна торгівля. У наш час судноплавні канали втратили своє колишнє значення, зате зараз Тулуза – є центром французької аерокосмічної промисловості.
Перше, на що ми звернули увагу, коли опинилися в центральній частині Тулузи, це хитромудра архітектура старовинних будівель. Відразу видно, що архітектори тих років вважали за краще використовувати в якості будівельного матеріалу червонау цеглу, помаранчеву черепицю.
У перший же день ми відвідали Капітолій – будівля з рожевого цегли 18 століття, де засідає міська адміністрація, знаходиться театр, дає прем’єри симфонічний оркестр Тулузи. Ми зробили багато фото на тлі цього красивого будинку, після чого перекусили в затишному кафе, розташованому в сусідньому кварталі. У меню кафе класична улюблена їжа французів (морепродукти, сири, випічка, салати). Як тільки розправилися з обідом, оплатили рахунок, побрели до Нового мосту, досить витонченої конструкції старовинного кам’яного мосту, перекинутого через річку Гаронна. Кажуть, що даний міст ввели в експлуатацію ще в середині 17 століття. Дана споруда має кілька несиметричних арок, що надає мосту вельми неабиякий вигляд. Довжина моста 220 метрів, міст донині функціонує. Попутно ми відвідали розташований на березі річки Базакль, тобто рукотворну дамбу 12 століття, джерело механічної енергії для місцевих водяних млинів. Зовсім поруч знаходиться гідроелектростанція кінця 19 століття, інші гідротехнічні споруди.
На другий день ми відвідали Головний Ботанічний сад міста, заснований ще в 18 столітті, розбитий поруч міський парк, комплекс старовинних будівель. Ми не змогли обійти всі десять музеїв Тулузи, але найпопулярніші серед гостей міста музеї все-таки відвідали (музей космонавтики, музей Жоржа Лаби). Нам ще пощастило побачити, як святкують весілля у Франції, поплавати на прогулянковому катері по річці, тобто екскурсія в Тулузу стала відмінним доповненням до пляжного відпочинку. Успіхів!
{:ru}Эта статья посвящена одному из наиболее популярных туристических направлений в Швейцарии – городу Люцерну, а…
{:ru}В данной статье будет сказано об особенностях проведения испанской корриды. Туристов в Испанию манит не…
{:ru}В статье будет рассказано о столице Швеции – городе Стокгольме. История города, по мнению археологов,…
{:ru}В данной статье описываются особенности Швейцарии и ее народа. Настоящий швейцарский мужчина считает себя полным…
{:ru}Третий по величине город во Франции славится фильмами, фестивалями, гастрономией и многовековой архитектурой. (more…)
{:ru}Деревня Короля-Солнце Людовик четырнадцатый, прозванный Королем-Солнцем и Великолепным, рос сиротой: он стал наследником престола в…